Квітами багата Україна-мати:
Маки червоніють -
Вогники ясніють.
А волошки в житі -
Синьоокі квіти.
Світять чорнобривці -
Тільки подивіться!
Степом пахнуть кашки
Й зірочки-ромашки.
Он дзвенять дзвіночки
В літньому садочку.
Мальви біля хати
Будуть вас вітати.
Диво-цвіт - то сонях,
Сонце у долонях.
Бережуть державу
Соняшники й мальви.
Пісня солов'їна
Славить Україну.

Я рисую синюю розу, 

Розу цвета морской волны. 

Цвета неба, цвета мороза, 

Цвета чистой речной воды. 

Синий цвет означает свободу. 

Я свободна, как капля воды, 

И свободна синяя роза, 

Роза цвета Полярной звезды. 

Я рисую синюю розу, 

Я рисую и плачу о нас, 

Ведь она означает слёзы. 

Роза цвета Твоих глаз... 

Ось калина над водою 

Віти стеле по воді. 

Хто це щедрою рукою 

Їй намистечко надів? 

Червонясте променисте, 

Розцвітає, як вогні. 

Дай хоч трошечки намиста, 

Калинонько і мені. 

На ромашці білій про любов питають:
Любить, чи не любить? Пелюстки зривають.
Не скуби ромашку, їй цвісти весною,
Говори з красою вічно мовчазною.

В ромашковім полі жайвори співають,
І росу пахучу ночі сповивають.
Скроплена дощами, вимита водою,
Це світилка чиста в косах молодої.

Від весни до літа і в порі осінній
Нею пахне купіль, нею пахне сіно.
І в морози зимні пелюстки ті самі
Змалював Художник у віконній рамі.

Бог її плекає і вітри голублять,
Як її полюбиш, то й тебе полюблять.
Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі.

Вийшли зрання на гуляння
Українські діти,
Їх стрічали і вітали
Українські квіти.
Ось волошки, сонні трошки,
Синім шовком шиті,
Ясноокі, чисто вмиті,
Розбрелись по житі.
Ось рожева конюшина,
А на ній і комашина,
Що, не дивлячись на ранок,
Їсть солодке на сніданок.
На горбочку мак,
В шапці, як козак.
Він яскравий, мов вогонь!
А бундючний – Бог боронь!
Вміє задаватись так,
Як будяк!
Там росте холодна м’ята
(Добре пахне, як пом’ята),
Там шовковая трава
Щось шепоче, мов жива.
А з травички – ніжні личка:
То вже Братик і Сестричка
У тих самих кольорах,
Що на наших прапорах.
Розбрелись по полю діти –
Більші, менші і малі –
Молоді яскраві квіти
Української землі.